Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу - страница 12

^ Твори для текстуального вивчення на навчальний рік



  1. Архілох, Сапфо (1-2 вірші за вибором учителя і учня).

  2. Вергілій. “Енеїда” (фрагменти): Заспів (кн.1, вірші 1–33), “Пророцтво Анхіза” (кн.6, вірші 752–853).

  3. Данте. “Божественна комедія”: “Пекло” (скорочено).

  4. М.Сервантес. “Дон Кіхот” (ч.І., скорочено).

  5. В.Шекспір. “Гамлет”.

  6. П.Кальдерон. “Життя – це сон”.

  7. Й.В.Гете. “Фауст” (ч.І., скорочено).



Для вивчення напам’ять

  1. Шекспір. Монолог Гамлета “Бути чи не бути ?..”




Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи










1. Вступ




1.

2

Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва.

Веди, Біблія, Коран як пам’ятки світової літера­тури

Учень:

- з допомогою учителя називає характерні ознаки художньої літератури як мистецтва слова, визначає її місце серед системи інших видів мистецтва;

- визначає Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури.

Розвиток пам’яті та логічного мислення.










^ 2. Із античної літератури




2.

2

Антична (давньогрецька і давньоримська) література – вихідна основа європей­ських літератур.


Учень:

- характеризує античну літературу як вихідну основу європей­ських літератур, невичерпне джерело сюжетів, тем, образів для літературного процесу наступних епох;

- пригадує відомості про добу античності, отримані на уроках. історії.

Усвідомлення того, що антична література – вихідна основа європейських літератур.

3.

2

^ 2.1 Із давньогрецької лірики

Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Злиття в ній особистих почуттів і переживань поета з реаліями життя, утвердження самоцінності люд­ської особистості.

Архілох (серед. VII ст. до н.е.). “Серце, серце...”, “Всі шляхи богам відкриті...”, “Хліб мій на списі замішений”, “В горі невтішному...”

Образ суворого поета-воїна, мужньої людини (“Хліб мій на списі замішений”). Заклик до мужнього і спокійного ставлення до життєвих поразок і перемог, “змін у людському житті”.

Сапфо (VII-VI ст. до н.е.). “До богів подібний...”, “Жереб мені випав такий...”

Майстерність Сапфо у відтворенні психології людини.

Учень:

- усвідомлює, що давньогрецька лірика – це єдність поетичного тексту і музики;


- визначає Архілоха і Сапфо як видатних представників давньогрецької лірики;

- називає провідні теми віршів:

а) Архілоха: заклик до мужнього і спокійного ставлення до життєвих перемог і поразок (“Серце, серце...”, “Всі шляхи богам відкриті...”, “В горі невтішному...”);


б) Сапфо: зображення почуттів дружби, кохання (“До богів подібний...”), замилування красою життя, природи (“Жереб мені випав такий...”).

- виразно читає і аналізує окремі вірші давньогрецьких ліриків.

Розуміння тематики давньо- грецької лірики, у якій зливаються почуття переживань автора з реаліями життя.

Виховання позитивних рис особистості на поезії середньовіччя.

Виховання рис мужності, сміливості на поезії Архілоха.

4.

4

^ 2.2 Із давньоримської літератури

Публій Вергілій Марон (70-19 pp. до н.е.). “Енеїда”: Заспів, “Пророцтво Анхіза”.

“Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея – заснов­ника Риму. Поетизація римської доблесті, патріотизму, величі Риму як провідні настанови й основний пафос поеми.
Учень:
- усвідомлює значення творчості Вергілія як творця національного героїчного епосу;

- розуміє, що “Енеїда” є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея – легендарного заснов­ника Риму;

- сприймає з вуст учителя сюжет поеми і стисло його відтворює;

- читає окремі фрагменти тексту і визначає провідну думку твору – звеличення римської держави (головний герой “Енеїди” не троянець Еней, а Рим);

пригадує відомості про римську державу і добу Октавіана, отримані на уроках всесвітньої історії.

Усвідомлення того, що вже у давньоримській літературі оспівувалися доблесть, патріотизм, велич держави, ці теми вважалися провідними.










^ 3. Із літератури Середньовіччя




5.

2

Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.

Учень:

- називає хронологічні межі доби Середньовіччя: від V (476 рік – падіння Риму, Західної Римської імперії) до XV ст. (падіння Візантії; великі географічні відкриття, в т.ч. Америки);

- пригадує відомості про добу Середньовіччя, отримані на уроках всесвітньої історії та історії України.




6.

6

^ Аліг’єрі Данте (1265–1321). “Божественна комедія” (“Пекло)

“Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури. Композиція поеми. Бачення світу в поемі, її алегоричний зміст.

Учень:

- усвідомлює, що поема “Божественна комедія” є філософсько-художнім синтезом (узагальненням найвищих досягнень) середньовічної культури;

- переказує ключові фрагменти поеми (“Пекло”);

- складає план її першої частини (дев’ять кіл Пекла: хто за що карається);

- з допомогою учителя висловлює власне ставлення до проблем, що піднімаються в поемі;

- розуміє поняття терцина.

Уміння розпізнати, яким зображено світ у поемі, розуміти її алегоричний зміст.










^ 4. Із літератури доби Відродження




7.

2

Доба Відродження, її хронологічні межі (XIV-XVI ст.). Ідейний рух гуманізму. Античність і культура Відродження.

Учень:

- пояснює, чому Відродження називають світоглядним пере­воротом;

- пригадує відомості про культуру Відродження, отримані на уроках всесвітньої історії.

Розвиток пам’яті, уміння здійснювати аналіз і синтез явищ, фактів.

8.

8

^ Мігéль де Сервантес Сааведра (1547–1616). “Дон Кіхот” (І частина)

Роман “Дон Кіхот” – пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Мандри Дона Кіхота у пошуках справедливості. Очікувані та реальні наслідки його вчинків. Романтизм Дона Кіхота та твереза розсуд­ливість Санчо Панси. Дон Кіхот – вічний образ всесвітньої літератури.

Учень:

- сприймає з вуст учителя великий за обсягом твір цілісно;

- коротко переказує ключові епізоди роману;

- перелічує основні пригоди Дон Кіхота (битва з вітряками, бурдюгами вина, звільнення злочинців тощо);

- характеризує образи Дон Кіхота і Санчо Панси;

- з допомогою учителя висловлює судження про те, чому Дон Кіхот став вічним образом світової літератури;

- висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в романі,

- розуміє поняття вічний образ.

Уміння відмежовувати комічне від трагічного в художньому творі.

Знаходження причиново-наслідкових залежностей при аналізі змісту твору.

Розвиток монологічного мовлення.

9.

8

^ Вíльям Шекспір (1564–1616). “Гамлет”.

Шекспір – геніальний англійський дра­матург доби Відродження.

Трагедія “Гамлет”, її філософсько-моральні мотиви.

Гамлет – вічний образ світової літе­ратури.

Багатогранність шекспірівських характерів.

Учень:

- сприймає з вуст учителя загальний зміст трагедії “Гамлет”;

- відтворює по памяті ключові епізоди трагедії;

- називає (з допомогою учителя) провідні філософські мотиви трагедії: мотив пізнання людиною зла та необхідності боротьби з ним; мотив зіткнення благородства й ницості;

- розуміє, що Гамлет – вічний образ світової літе­ратури.












^ 5. Із літератури XVII століття



10.

2

Бароко й класицизм як провідні літературні напрями XVII століття.

Бароко – перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. Естетика і поетика літератури бароко.


Учень:

- усвідомлює, що бароко й класицизм провідні літературні напрями XVII століття;

- розуміє, що бароко є першим художнім напрямом, який охопив усю Європу, в т.ч. українські землі;

- пригадує відомості про XVII століття та його культуру, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України, української літератури.

Відновлення в пам’яті знань, отриманих на уроках.

11.

6

^ Пéдро Кальдерон (1600–1681). “Життя – це сон”.

Втілення в драмі світоглядних і художніх принципів бароко. Філософсько-моральний конфлікт драми. Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо.

Учень:

- сприймає зміст драми “Життя – це сон”;

- усвідомлює (з вуст учителя), що в драмі “Життя – це сон” втілилися художні особливості бароко (схильність до протиставлення, барокова пишність і надлишковість у вживанні метафор, епітетів, порівнянь і т.п.);

- з допомогою учителя простежує причини і наслідки еволюції, зміни образу Сехісмундо;

- розуміє поняття барокко.













^ 6. Із літератури XVIIІ століття




12.

2

Просвітництво як літературна епоха. Провідні ідеї Просвітництва (віра у всеперемагаючу силу розуму, у безмежні можливості людини) та їх втілення в літературі.

Учень:

- пригадує відомості про XVIIІ століття та його культуру, отримані на уроках історії, української літератури;

- усвідомлює, що Просвітництво - це ідейний рух і літературна епоха;

- розуміє важливу роль літератури в пропаганді та розповсюдженні прсвітницьких ідей.

Розвиток пам’яті.

Відтворення знань про Просвітництво з історії та з української літератури.

13.

6

^ Йóганн Вóльфґанґ Ґете (1749–1832)

“Фауст” (І частина)

Трагедія “Фауст” як один із найвидатніших творів світової літератури. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита.

Учень:

- цілісно сприймає зміст трагедії “Фауст”, відтвореної вчителем;

- самостійно читає фрагменти (ключові епізоди трагеді) і переказує їхній зміст близько до тексту;

- з допомогою учителя розкриває головну тему трагедії – пошуки людиною сенсу буття і свого призначення;

- характеризує образ Фауста, Маргарити, Мефистофеля;

- висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в трагедії.

Розвиток процесу саморегуляції при відтворенні змісту тексту.










6. Підсумок




14.

2
Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого протя­гом року .
Учень:

- називає вивчені твори та їхніх авторів;

- пригадує та переказує зміст творів, уривків;

- систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу.

Розвиток пам’яті.

Розвиток процесу узагальнення.

Розвиток монологічного мовлення.

6836051949510338.html
6836205034955241.html
6836294710481385.html
6836418218715245.html
6836630553137859.html